ІНСТРУКЦІЯ
із забезпечення бар’єрного простору прав та інтересів осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення
у Горохівському психоневрологічному інтернаті
І. Загальні положення
1. Інструкцію із забезпечення безбар’єрного простору – прав та інтересів осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в Горохівському психоневрологічному інтернаті (далі – Інструкція) розроблено на виконання Плану заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбарʼєрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 374-р, з урахуванням Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, яка ратифікована Верховною Радою України та набрали чинності з 06 березня 2010 року.
Конвенція ООН зобов’язує держави-учасниці надавати можливість людям
з інвалідністю вести незалежний спосіб життя та брати участь в усіх аспектах суспільного життя.
2. Інструкція розроблена з метою реалізації державної політики
щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб,
які потребують допомоги, та забезпечення прав і можливостей осіб
з інвалідністю й інших маломобільних груп населення нарівні з іншими громадянами для участі у суспільному житті; виявлення, усунення перепон і бар’єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до Горохівського психоневрологічного інтернату (далі – Інтернат), а також забезпечення зручності та комфортну перебування відвідувачів з урахуванням індивідуальних можливостей та інтересів, а також створення інклюзивного, безпечного та комфортного середовища, вільного від дискримінації та бар’єрів, а також забезпечення рівних можливостей для проживання, пересування та реалізації прав осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення
3. Інструкція визначає дії працівників інтернату щодо забезпечення супроводу (надання допомоги) осіб з обмеженими фізичними можливостями, громадян похилого віку, інших маломобільних груп населення під час перебування в інтернаті.
ІІ. Порядок супроводу (надання допомоги)
1. При поселенні або за потреби мешканці можуть заздалегідь узгодити з відповідальною особою інтернату обсяг і характер необхідної допомоги. У разі порушення прав – мешканці мають право звертатися до адміністрації інтернату, органів місцевої влади або Уповноваженого з прав людини (гаряча лінія: 0800-50-17-20, 044-299-74-08).
2. Відповідальна особа з’ясовує індивідуальні потреби кожного мешканця: яку саме допомогу він потребує у побуті, пересуванні, медичному догляді тощо.
3. Мешканцям пояснюються правила внутрішнього розпорядку, години прийому, а також інформують про наявні засоби та пристрої для осіб з інвалідністю (ліфти, пандуси, кнопки виклику тощо).
4. Особи, які потребують допомоги, користуються пріоритетним правом
у розв’язанні побутових, адміністративних та медичних питань.
5. Відповідальна особа, що супроводжує особу чи осіб, які потребують допомоги, у разі настання надзвичайної ситуації відповідає за евакуацію таких осіб. За необхідності відповідальна особа залучає інших працівників до їх супроводу.
З питань, що стосуються особи з інвалідністю, необхідно звертатися безпосередньо до цієї особи, а не до особи, яка її супроводжує.
6. Після закінчення часу перебування в інтернаті особи чи осіб,
які потребують допомоги, відповідальна особа супроводжує їх до виходу.
7. Якщо особа чи особи, які потребують допомоги, відмовляються
від пропозиції відповідальної особи щодо надання допомоги, забороняється нав’язувати їм свою допомогу.
8. У разі звернення людини з порушенням зору, передусім необхідно назвати власне прізвище, ім’я та по батькові, посаду, представити інших присутніх осіб, розповісти такій особі, де вона перебуває. Під час супроводу такої людини необхідно з’ясувати, чи хоче вона бути попередженою про сходи, двері та інші перешкоди. Якщо так, то необхідно коментувати шлях і маршрут, яким здійснюється пересування. Коли буде досягнуто необхідного місця, потрібно повідомити про це людину. Завжди необхідно говорити такий людині про своє наближення чи віддалення.
При пересуванні територією інтернату відповідальна особа за потреби супроводжує мешканців до місць проведення заходів, медкабінету, їдальні, адміністрації тощо.
9. Якщо допомоги потребує користувач інвалідного візка, спочатку необхідно з’ясувати у людини, куди їй потрібно дістатися, а потім проінформувати про необхідність довезення її. Забороняється нахилятися
і спиратися на інвалідний візок чи на інший допоміжний засіб людини.
За необхідності до надання допомоги можуть бути залучені медичні, соціальні чи інші працівники інтернату.
10. У разі потреби необхідно залучати інших працівників інтернату
до супроводу осіб, які потребують допомоги.
11. Необхідно виявляти терпіння до людей, які мають труднощі
в спілкуванні, не виправляти їх, не закінчувати їх речення замість них.
У спілкуванні з особами з обмеженим слухом чи тими, що не чують, у нагоді можуть стати ручка з папером. Необхідно використовувати чіткі короткі речення. Якщо особа з інвалідністю не зрозуміла відповідальну особу, потрібно повторити щойно сказане або спробувати перефразувати речення. Деяким особам, що не чують або мають обмежений слух, може бути зрозуміліше,
якщо відповідальна особа використовуватиме жестикуляцію руками.
12. Забезпечення фізичної доступності
12.1. Усі будівлі, приміщення, споруди та навколишня територія інтернату обладнані:
пандусами з поручнями, ліфтами або підйомниками;
безбар’єрними входами до приміщень;
доступними санітарно-гігієнічними приміщеннями;
спеціальним маркуванням, контрастним забарвленням, тактильними
смугами.
12.2. Регулярно проводиться аудит доступності з метою усунення виявлених бар’єрів.
13. Інформаційна доступність
13.1. Інформація про права, графіки, правила перебування в інтернаті є:
доступною для осіб з порушеннями зору, слуху, розумового розвитку;
представлена в зрозумілій формі: великим шрифтом, шрифтом Брайля,
простими словами;
у разі потреби — перекладена на жестову мову або надана за допомогою
асистента.
13.2. Забезпечення доступу до правової та соціальної інформації — через стенди, буклети, електронні засоби (при наявності).
14. Забезпечення прав і інтересів
14.1. Усі підопічні мають право:
на повагу до гідності, приватного життя та особистого вибору;
на участь у прийнятті рішень щодо надання послуг, розпорядку дня, харчування, дозвілля;
на скаргу без страху переслідування (через скриньку довіри, безпосереднє звернення або допомогою адвоката).
14.2. Психологічна служба інтернату зобов’язана вчасно реагувати на ознаки емоційного або фізичного насильства.
14.3. Забороняється примус, жорстоке поводження, використання фізичного або психологічного тиску.
15. Соціальна підтримка та інтеграція
15.1. Організація доступу до:
освітніх та культурних заходів;
трудової зайнятості відповідно до стану здоров’я;
соціалізації в межах громади (екскурсії, заходи поза установою).
15.2. Співпраця з волонтерами, громадськими організаціями та місцевою владою.
16. Відповідальність
16.1. Адміністрація Інтернату несе відповідальність за:
догляду та реабілітації.
16.2. Працівники Інтернату зобов’язані:
законодавства.
16.3. Підопічні або їхні законні представники мають право звертатися до суду чи інших уповноважених органів у разі порушення їхніх прав.
17. Заключні положення
17.1. Ця інструкція є обов’язковою для виконання всіма працівниками Горохівського психоневрологічного інтернату.
17.2. Зміни до інструкції вносяться у разі оновлення законодавства або за рішенням адміністрації Інтернату з урахуванням рекомендацій громадських організацій та державних органів.
17.3. Інструкція набуває чинності з моменту її затвердження директором Інтернату.